Мене недавно бабця хотіла обскубати в АТБ, каже - прошу Вас, подайте мені з верхньої полиці цукор рафінад, ну я все відразу просік. Фішка в тому, що поличка досить високо, я тягнуся і даю їй секунду для дії, а поруч з нею моя кишеня пальто з портмоне.
Загалом я тягнуся і дивлюся їй у очі, а в очах у неї облом'с. ЛIЛ. Через хвилин шість, повернувшись на те місце побачив коробочку з цукром на середній полиці з розсипним цукром, вона просто його викинула.