Захотілося перекусити, бо від самого ранку нічого не їв, лізу ото до холодильника, там сало файне ще лишилося, ну сало як сало, його б з горілочкою, а я ж на роботі. Що там ще, сир твердий, ковбаса сирокопчена, дай думаю зроблю канапку. Хліб маслом намазав, чотири кружальця ковбаси, як годиться, далі скибочку сира, хлібом накрив. Не зважив, телепень, шо ковбаса "московська" а сир "російський". Пательню олією змастив, поставив на слабкий вогонь під кришкою. За якусь хвильку вже сир, бачу, поплив, перегорнув тоді, ще трохи обсмажив, чаю зробив зеленого. От зараз гарненько поснідаю, думаю собі, і тільки-то уп'явся в ту канапку зубами как вдруг всё белосинекрасное стало, гул и грохот, чо за херня, во рту русский язык внезапно вырос, чувствую себя неотъемлемой частью русского мира, деды воевали, крым наш, духовные скрепы, вот это всё. С тех пор кроме русского языка я ничего не понимаю. Кажется, колбаса была отравленная.