Згадав тут про одного ютубера і глянув його відосик (майже півтори години) про Resident evil revelations а після замислився про YouTube, тупоголових виродків і смисл буття. Якби воно було в тексті, то я абсолютно впевнений що, якби на публікацію хтось і звернув увагу, то обовʼязково б були коментарі про забагато буков і про те що нахуй не треба бо гра ж не нова і всі хто хотів все знайють й так і давно пройшли. Під відеом лише хвалебні коментарі і вдячність за «творчість». Так і написано. Знімання себе любимого за компом і переказ історії вкупі з переказом матеріалів прочитаних в інтернетах це творчість? Ким треба бути щоб називати подібне творчістю? З сучасними швидкостями інтернетів текст можна красиво і вигадливо оформити, наситити вставками відео і аудіо які будуть доповнювати написане. Можна також вставляти і власну балакучу голову яка буде озвучувати вступ до розділів. Можна намалювати шрифт в дусі Resident evil яким буде набрано текст. Коротше, зробити щось що дійсно буде якоюсь творчістю а не просто зачитувати текст і переказувати сюжет на фоні нарізок з відеогри. І питання: я так би мовити спожив його продукт — відео в якому він переказує гру та озвучує якісь тексти знайдені на простораз інтернету і що? Нахуя? Там немає якихось авторських ідей, він не знайшов і не взяв інтервʼю з розробниками гри, він це не якась красива баришня яка б по ходу розповіді косплеїла б персонажів гри і знімала б не себе в кріслі біля компа а знімала б себе в місцях які б відповідали духу гри (наприклад, моторшна покинута будівля, каналізаційний коллектор). Десятки тисяч пожерли з корита YouTube інфорхрючева а якісь ідіоти написали що це творчість і хвалять автора.