На одному руснявому каналі пишуть про те, що зараз чмобіками позакривають «дірки» в обороні, а залишки кадрових частин відправлять у наступ на українські позиції. Такий сценарій мав би шанс на існування якби мова йшла не про руснявих генералів. Ці робитимуть навпаки. На штурми відправлятимуть саме чмобіків, без підготовки, без достатнього забезпечення. Такий підхід вирішує кілька проблем одночасно.
По-перше, зберігає техніку та залишки кадрових частин. В штурмах чмобіки грають роль приманки для наших військ. Цей трюк русня вже відточила на чмобілізованих з тимчасово окупованих Луганської та Донецької областей. Тілами чмобіків виявляти позиції ЗСУ і засипати їх артою.
По-друге, штурми чмобіками – це одночасно відбір і навчання. Хто вижиме, отримають досвід. Швидко, дешево і без всіх цих полігонів з такмедами.
По-третє, чмобіки в тилу і без діла – це проблема. Бухатимуть, битимуться, а то й взагалі тікатимуть додому.
Весь тягар нової «переможної стратегії» русні ляже на плечі саме чмобіків. Жорстока розплата за роки стабільності та комфорту у ярмі.